#Українськийінституткниги

#програмапопвненнябібліотечнихфондів

У 2020 році Український Інститут Книги адміністрував Програму поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек. До участі в програмі по всій Україні було відібрано лише 606 найактивніших бібліотек. І тому приємно відзначити, що Летичівська публічна бібліотека Летичівської селищної ради також потрапила до цього списку.

Сьогодні бібліотека поповнилась новою, цікавою, змістовною, різножанровою,  яскраво оформленою книжковою продукцією виключно українською мовою. Всього було отримано 827 книг. Також хочеться відмітити, що література надана Українським Інститутом Книги безкоштовно і це теж дуже важливо для бібліотеки.

Наразі книги проходять обробку, але зовсім скоро можна буде вибрати книгу на свій смак. І знайти їх буде легко: адже усі новинки мають фірмову наліпку від #УІК.

Щиро дякуємо #УІК за чудові книги, а також нашим колегам з відділу комплектування #Хмельницька_ОУНБ за допомогу у відборі книг.

 


Свято —  День вишиванки хоч і не так давно започатковане, але досягло протягом останніх років особливої уваги і розквіту.

Вишиванка – це не просто одяг, це оберіг нації. Вишиванка – символ, який єднає українців.

 

Працівники Летичівської публічної бібліотеки взяли участь в урочистій ході, а також розгорнули виставку «Вишивана Україна» в читальній залі Летичівської публічної бібліотеки.


11 травня в Летичівській публічній бібліотеці рамках клубу за інтересами «Літературна кав’ярня»  відбулись літературні  погостити "Поезія і доброта поєднані у серці мами", із членом Національної спілки журналістів України, багатодітною матір'ю, творчою і талановитою літературною людиною нашого краю Тетяною Борисівною Севастьяновою-Павлинською.

Як і годиться, в кав'ярні, було розроблено "Літературне меню", до якого ввійшли поетичні  та авторські читання, вітання "Усе бере від матері початок", присвячені Дню матері в Україні.

В залі до уваги гостей розгорнуто виставку-портрет, присвячену життю та творчості Тетяни Борисівни.

Підтримати Тетяну Борисівну у її житті та творчості прийшли представники владних структур, колеги,  керівники ряду установ та організацій з якими вона співпрацює, читачі районного часопису, друзі, шанувальники її творчості.

Найкращі вітання та побажання, добрі слова підтримки на подальшу творчу діяльність звучали від: голови Летичівської РДА І.Д . Матлаєвої, голови Летичівської районної ради А.О. Хавхун, Летичівського селищного голови І.І Тисячного,  начальника відділу освіти та культури Летичівської  РДА С.А.  Коржик,  вчителя світової літератури А.О. Коваль та її  вихованців – учнів Летичівського НВК№1,  директора Летичівського центру творчості дітей та юнацтва В.К. Черняховича, викладача Летичівської дитячої музичної школи О. Ф. Крупи, голови Летичівської районної організації ветеранів України Г.П Чекерди. Від імені колег по роботі Тетяну Борисівну привітав О. Змієвський, посестри по перу Н. Гуменюк та Н. Яременко, від читачів районного часопису Г.В. Івасюк. Свої  словесні та музичні вітання дарували представники Летичівського будинку культури Л. Стасюк та К. Мазуренко. Були вітання від працівників Летичівської публічної бібліотеки та Летичівської бібліотеки для дітей. Та найбільш зворушливо вони звучали від рідних: мами Сталіни Олександрівни, брата Олександра з дружиною Лілією, чоловіка Віталія, синів Андрія та Юрія.

 На заході звучали поетичні твори Тетяни Борисівни. 

 


«242 дні героїчної оборони Донецького аеропорту» 


Нажаль війна в Україні дає нам нові дні вшанування, нові трагічні пам’ятні дати. Так на передодні дня Соборності 16 січня в Летичівській публічній бібліотеці проведено годину пам’яті «242 дні героїчної оборони Донецького аеропорту» присвячену Дню пам’яті захисників Донецького летовища для учнів 10-их класів Летичівського НВК№1-ліцею. Пам’ять про цей подвиг житиме в серцях українців і на ньому виховуватимуться покоління захисників України. Легендарна оборона Донецького аеропорту українськими військовослужбовцями, що тривала 242 дні, безперечно, стала славетною сторінкою української військової історії. Адже оборона ДАПу тривала лише на тиждень менше, ніж героїчна оборона Севастополя від фашистських загарбників під час Другої світової війни, і значно довше за оборону Брестської фортеці.
Оборонці Донецького аеропорту віднині й навіки стали символом незламності духу захисниківУкраїни
У жахливому пеклі Донецького литовища геройською смертю полягли легендарні «кіборги» - наші земляки – Присяжнюк Руслан Анатолійович та Зубков Іван Іванович.
Спогади про нескореного «кіборга» Руслана Присяжнюка бібліотекарі зачитали із книги пам’яті Світлани Старостіної «Увійшли у безсмертя…»
Іван Зубков - один із легендарних «кіборгів», командир роти десантників вогневої підтримки 90 батальйону 81 аеромобільної бригади, разом із своїм підрозділом був останнім захисником Донецької фортеці і до останнього подиху тримав її оборону. 
Про Івана Зубкова розповіла мама – Антоніна Петрівна. Учням презентовано фільм:«Я піду за сонцем» ( про 90-ий батальйон 81 аеромобільної бригади Івана Зубкова)
Антоніна Савранська - виконуюча обов’язки керуючого справами Летичівської селищної ради подякувала Антоніні Петрівні Зубковій. За виховання сина - героя, за мужність і терпіння, за все пережите після його загибелі.
Під час зустрічі бібліотекарі Ольга Бачинська та Лариса Будник згадали Бондара Олександра Вікторовича який також героїчно захищав Донецький аеропорт, був поранений і нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня» та іншими відзнаками. В даний час Олександр продовжує служити в зоні проведення АТО
Усі, про кого розповідали бібліотекарі, Герої нової Доби, славні сини подільського краю, їх безсмертний подвиг золотими літерами навічно вписаний у літопис української бойової слави, у літопис людської мужності і відваги. Кожен з них йшов своєю дорогою до безсмертного подвигу. Летичівщина по праву пишаться своїми героями.
Хочеться, щоб молоде покоління знало своїх борців-звитяжців. 
…Коли настане мир і тишина
У нашій ворогом нескореній країні,
Хай пролунає «Слава Україні!»
В той день, коли закінчиться війна…


«Народні свята. Свято Маланки та Василя»


11 січня бібліотекарями Летичівської публічної бібліотеки проведено народознавчу годину на тему: «Народні свята. Свято Маланки та Василя»
Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо. А ще випікають два спеціальні хліби «Маланка» і «Василь».
На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, традиційно ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку.
Розповісти про народні традиції святкування Щедрого вечора та Старого нового року. Виховувати в дітей повагу до історії свого народу, бажання продовжувати ці славні традиції, працівники Летичівської публічної бібліотеки запросили вихованців гуртка театру ляльок «Бабусина скриня» керівник гуртка Ж.М. Остапишина, та хореографічний колектив «Бужаночка» керівник колективу М.М. Остапишин. 
Захід доповнила книжково-ілюстративна виставка: «Скарби народні - вічні скарби».


«День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»
Страшне лихо, яке сталося 26 квітня1986року – аварія на Чорнобильській атомній електростанції, не вщухає у серцях людей, назавжди залишиться в пам’яті кривавою раною…Сотні тисяч людей брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у тому числі понад 14 тисяч жителів Хмельниччини. Одними із перших боролися наші земляки з грізними силами атома.
14 грудня в Україні відзначається «День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Саме з цієї нагоди в Летичівській публічній бібліотеці було проведено годину вшанування «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської» для учнів 10-А класу НВК№2-гімназія( класний керівник О.І. Заремблюк). На зустріч з учнями було запрошено ліквідаторів катастрофи з нашого району, які розповіли учням про страшні дні 1986 року. Побажали їм успіхів у навчанні для того, щоб жахлива трагедія більше не повторилась, атом був мирним і служив тільки на благо людству.
Голова Летичівської районної громадської організації « Союз Чорнобиль України» Ніколайчук Віктор Іванович подарував бібліотеці книгу «Люди полинової долі» Володимира Лукіянчука. Дане видання містить спогади учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розповіді про чорнобильців у місцевій пресі Хмельниччини, документальні матеріали.


«Андрію! Андрію! На тебе коноплі сію…».

День святого апостола Андрія Первозванного настає 13 грудня за церковним календарем. У народі кажуть, що в ніч на Святого Андрія, з 12 на 13 грудня, відбуваються містичні речі і чудеса.
У давнину, коли приходив вечір у переддень свята Андрія, дівчата збиралися у просторій оселі. Господинею дому повинна була бути самотня вдова, яка пильнувала, щоб дівчата під час вечорниць дотримувалися всіх традицій та вірувань.
На андріївські вечорниці приходили тільки неодружені дівчата. Хлопців на це дійство не пускали. 
Окрім веселих розмов, забав та розваг традиційним ритуалом на вечорницях було гадання. А про що кожна дівчина мріє? Звісно, що про заміжжя. Саме тому більшість дівочих гадань на Андрія мають на меті привідкрити завісу майбутнього, щоб дізнатися хто буде їхнім судженим.
13 грудня в Летичівській Публічній бібліотеці відбулися вечорниці «Андрію! Андрію! На тебе коноплі сію…». Познайомити молодь з народними традиціями, поринути в атмосферу Андріївських вечорниць, бібліотекарі Летичівської публічної бібліотеки запросили вихованців гуртка театру ляльок «Бабусина скриня» керівник гуртка Ж.М. Остапишина, та хореографічний колектив «Бужаночка» керівник колективу М.М. Остапишин.


«Від володарів степу - до «кіборгів»

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу згідно з Указом Президента України щорічно 14 жовтня відзначається День захисника України

День захисника України став святковим для сучасних воїнів та суспільства в цілому. Адже 14 жовтня — велике християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, здавна відомої духовної заступниці українського козацтва, представники якого уособлюють в собі патріотизм та відвагу, виступаючи захисниками рідного краю. На Покрову слід вшановувати пам’ять всіх, хто у різні часи боронив нашу землю від ворога. Свято символізує нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України.

Працівники Летичівської публічної бібліотеки, з нагоди свята підготували годину патріотичного виховання: «Від володарів степу - до «кіборгів» для учнів 8-А та 8-В класів Летичівського НВК№1. Бібліотекарі провели учнів сходинками від першовитоків військового мистецтва захисників України до сучасності. Учасник АТО Сеник О.Л. , який нещодавно повернувся зі Сходу, розповів юнацтву про стан і настрої тих хто захищає сьогодні нашу державу від російського агресора та його наймитів, жителів «сірої зони», які вірять у перемогу України і найбільше бажають миру. 

 

Справжньою окрасою заходу став виступ ансамблю народного танцю «Бужаночка », (Керівник М.М. Остапишин).


«Поезіє, ти сила чарівна»

20 червня читальна зала Летичівської публічної бібліотеки збирала гостей на засідання літературної кавярні, що діє при бібліотеці з нагоди презентації поетичної збірки Надії Яременко «Миті життя». Зустріч проходила під назвою «Поезіє, ти сила чарівна».

 

На зустріч запрошено рідних та друзів, колишніх колег, любителів поезії, працівників бібліотеки. Як і годиться у кав’ярні розроблено «Книжкове меню». З поетесою та її збіркою познайомила Тетяна Севастьянова. Далі у меню  -  авторське   читання «Бути корисною людям» та читання поезії учасниками заходу. Зустріч пройшла у дружній творчій атмосфері та додала авторові  поетичної збірки надії та наснаги творити надалі.


«Знов білим цвітом вкрилися сади, і знов приходить свято Перемоги» 

На передодні дня Перемоги бібліотекарями Летичівської публічної бібліотеки для учнів 10-Б класу НВК №1 проведено годину вшануванняЗнов білим цвітом вкрилися сади, і знов приходить свято Перемоги»  Ведучі  заходу О.Бачинською та Н.Колесник згадали  ті  далекі  1941-1945 роки,  найтяжчі,  гіркі  шляхи  відступу,  дороги  сліз,  горя,  поневірянь,  смерті,  небачену  людську  мужність,  шляхи  Великої  Перемоги. Тяжкою  була  дорога  до  Перемоги,  вона  була  такою  очікуваною  і  бажаною. Бібліографом - краєзнавцем процитовано спогади  Миколи Нікуліна учасника оборони Ленінграда, про побачене та пережите в ті буремні роки.  Під  час  Заходу  звучали  фронтові пісні.   Це  відомі  всім  мелодії,  які  без  прописки  живуть  у людських  серцях: «Журавлі», «День Перемоги», продемонстровано презентацію «Цей день в історі.  Всі  присутні  вшанували  пам'ять  тих,хто  навіки  залишився  на  фронтах  війни  хвилиною  мовчання.

 З метою популяризації  книг на військово-патріотичну тематику присутнім запропоновано бук трейлер на книгу П.Карася «Буремний Буг»

 

       Пам'ять   людська  жива!  Ми  не  забудемо  подвигу  своїх  дідів  і  батьків  у  Другій  Світовій  війні.  Ми  будемо  берегти  і  шанувати  їх,  стояти  на  варті  миру,  щоб  ніколи  не  повторилась  та  біда,  яку  пережив  народ  у  1941-1945рр. Учасникам  свята  була  представлена  книжкова  виставка  «Стала пам'ять людським обеліском».

 


Презентація книги "У полум'ї війни"

16 березня в Новокостянтинівській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулась презентація книги Володимира Борисова «У полум’ї війни…», приурочена 73-тій річниці визволення села Новокостянтинів від гітлерівських загарбників. Учні та вчителі радо зустріли автора книги. Після відкриття заходу представниками школи була покладена корзина квітів до могили загиблих героїв Червоної армії загиблих у березні 1944 року.

 Діти читали вірші та співали пісні воєнної тематики.

 

Володимир Володимирович розповів про те як створювалась книга, що надихнуло його на дослідження саме цієї теми, як співпрацював з різними людьми, збирав цікавий матеріал по краплині, які сторінки у виданні присвячені Новокостянтинову та його жителям. 


Кармалюк і Летичів 

14 березня біля пам’ятника Устима Кармелюка пройшов краєзнавчий урок, проведений Володимиром Володимировичем Борисовим для учнів 11-А класу Летичівського НВК №1 ліцею та усіх бажаючих.

Свого часу легендарний Кармель вздовж і впоперек сходив рідну землю - Поділля. Його довголітні бойові мандри досить часто чергувалися з етапними перегонами, з мордуваннями та в’язницями. Такі ж шляхи славнозвісного  месника і на території теперішнього Летичівського району.

Село чи хутір, ліс чи гай, печера чи балка – всюди він бував. Щедра отча земля його оберігала, давала притулок і пораду, силу й віру. Двічі доводилося бути йому в Летичеві: 18 червня 1827 року сюди доставили Кармалюка з Кальної-Деражні, закутого у кайдани під охороною 5-ти солдатів. Тут, у тюрмі (на місці сучасного Будинку культури) він просидів 6 місяців.

10 жовтня 1835 року в селі Кориченці Шляхові, нині Деражнянського району, яке тоді входило до обширного Летичівського повіту, Устим  був зрадницьки убитий поміщиком Рутковським. І після цього вдруге і востаннє потрапив народний месник до Летичева. Його тіло під охороною виставили на площі біля тодішньої жандармерії (тепер місце, де знаходиться приміщення військкомату). Сюди приганяли людей із далеких сіл, мовляв, дивіться не на вже вашого захисника й оборонця. А потім пізньої ночі, жандарми потай закопали тіло Кармалюка в рові за міським кладовищем.

«Известный разбойник Кармалюк… погребен в гор. Летичеве вне кладбища без христианского обряда. Рудковский за убийство Кармалюка, был лично вызван ко двору императора Николая Павловича, где имел личное свидание с императором и всемилостивейше награжден золотым перстнем с императорской короной».

Спить у Летичеві вічним сном легендарний Устим Кармалюк – мученик, страдник за долю і волю поневоленого рідного краю, таврований розпеченим залізом, катований шпіцрутенами, закований у кайдани, але не переможений.

Місце його вічного спочинку нині впорядковане. У 1966 році було покладено надмогильну плиту.

Протягом 70-80-х років проведено повну реконструкцію могили, й споруджено ідейно-символічний надмогильний пам’ятник (скульптор О. Корнєв з Хмельницького).

Сюди ніколи не заростає народна стежка. Приходять поклонитися Устиму здалека і зблизька.

Своєрідним символом Летичева став бронзовий пам’ятник борцю за волю народу, який стоїть босоніж посеред нашого рідного міста на кам’яній брилі. Могутні руки його в титанічному зусиллі рвуть іржавий ланцюг – зриме, переконливе втілення сили й волелюбності нашого народу.

 

Єдиний портрет, з описом зовнішності Устима Кармалюка залишився нам у спадок. За переказом, старожилів у Війтівцях (Грушківцях) кріпосний художник пана Моркова В. Тропінін намалював портрет Устима Кармалюка.


              Віртуальна мандрівка "Цікаво про Японію"

2017 рік за ініціативою Президента України оголошено роком Японії в Україні.

Японія - це країна з дуже давніми й непорушними традиціями, що чітко дотримуються й досі. Так залишилися традиційними японський костюм, літературна японська мова, національний інтер’єр, церемонія чаювання, театр «кабукі» і величезна кількість інших оригінальних звичаїв. І це все — в оточенні надсучасних нанотехнологій!

9 лютого у Летичівській публічній бібліотеці відбулася  віртуальна мандрівка «Цікаво про Японію». Відкрити завісу загадкового «Японського дива», познайомитися з незвичними для нас традиціями запросила присутніх  провідний бібліотекар  Ольга Бачинська.  Віртуальну мандрівку в країну «Вранішнього сонця» провела бібліотекар читального залу Лариса Будник. Також було презентовано  виставку – інсталяцію «Японія-країна вранішнього сонця » для учнів Летичівського НВК №1 – ліцей  11-Б класу та гостей заходу.

Свої роботи  японські амулети на щастя-сарубобо та обрядові японські ляльки – домовички , орігамі( квітка лотосу та журавлі) презентувала  заступник директора з культмасової, інформаційної та методичної роботи КУ «Летичівський будинок культури» Летичівської селищної ради Валентина Синиця. Про види, правила чайної церемонії та вплив різних сортів чаю на здоров’я людини розповіла бібліотекар по юнацтву Наталя Колесник.

Чайну церемонію провела вчитель художньої культури Летичівського НВК № 1-ліцею Анастасія Володимирівна Нестер.

Японія -  дивовижна країна, «країна навпаки», настільки там все незвично для нас. Кішки без хвостів. Сади з каменів. Пальто подають жінки чоловікам. Кермо в машині з правого боку. Тут пишуть зверху вниз, їдять паличками, сплять на підлозі. Взуття залишають біля порога. Вірші не мають рими. Писемність не віддільна від малювання. Поклони тут цілий ритуал, чаювання представляє собою обряд, а ікебана і бонсай - ціла наука. І ще багато-багато інших цікавих речей…


                                                             «Пам’ятаємо героїв Крут»

29 січня українська громадськість відзначає День пам’яті героїв Крут. 99 років тому молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.

Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.

Сімдесят років не згадували про подвиг одержимих, тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім’я самостійної України, про день 29 січня, день бою під Крутами, який став трагедією української молоді й цілої української спільноти.

Тільки в часи незалежної України ця подія дістала належну оцінку.

Летичівська публічна бібліотека спільно з учнями 5-9-тих класів Летичівського НВК гімназії №2 провели захід під назвою: «Пам’ятаємо героїв Крут». Учні розповідали про події які відбулися 1918 року, пролунала літературно-музична композиція «Пам’ятаємо героїв Крут», соло на скрипці у виконанні Скорик Мирослави. Слово було надано бібліографу-краєзнавцю Борисову Володимиру Володимировичу, який розповів учням цікаві факти про ті страшні події. У актовій залі також була представлена виставка під назвою «Ще юнаки, ще майже діти», усі присутні могли детально її розглянути.



«Дослідник історії рідного краю»

15 грудня До 90-річя від дня народження Володимира Петровича Вовкодава провідним бібліографом-краєзнавцем Летичівської публічної бібліотеки Борисовим Володимиром Володимировичом та бібліотекарем Будник Ларисою Василівною було проведено урок памяті «Дослідник історії рідного краю» для учнів 10 А класу Летичівського НВК№ 1

Володимир Петрович вніс великий неоціненний внесок у Кармалюкіану: створив у селі музей Устима Кармелюка (більшість експонатів, матеріалів про життя народного месника зібрав власними роками); як уже мовилось, домігся відкриття пам’ятників, пам’ятних знаків, пам’ятних дощок подільському Героєві, записав сотні легенд і переказів, прислів’їв і приказок про месника, які ввійшли до збірки «Останній Гайдамака»

Окрім того В. Вовкодав багато додав фольклорної спадщини Поділля. Він є співавтором збірників «Весільні пісні», «Народні оповідання», «Калинова сопілка», «Український сонник», «Голод 33. Народна книга-меморіал», «Євшан зілля ». «Калинова сопілка», «Подільські криниці», історико-краєзнавчого нарису «Жмеринський край». Окремим Виданням вийшла збірка «Правда очі коле», в якій розкривається на основі правдивих мистецьких свідчень народу нелюдська сутність більшовицької системи. Доклав своїх зусиль Володимир Петрович і до висвітлення життя і діяльності таких історичних постатей, наших земляків, славних отаманів Я Гальчевського та С. Харчука-Харченка.

Володимир Петрович завжди вірив в український народ, його прагнення до кращого життя, Україну,береже і примножує козацько-гайдамацький дух, Скарби рідного краю, славу Устима Кармелюка.

 


                                                                                  "Дзвони Чорнобиля"           

            14 грудня  працівники Летичівської публічної бібліотеки спільно з Летичівським НВК №1 ліцею провели захід: «Дзвони Чорнобиля». На заході були присутні 9 – ті класи. Учні читали вірші, розповідали про ліквідаторів Чорнобильської трагедії. Слово було надано ліквідатору аварії Лисиковій А.І., яка розповіла школярам про свою участь у тих подіях.

 

      Учасники заходу переглянули документальний фільм «Ми долею усі тепер чорнобильці» про ті трагічні події квітня 1986 року.


Тиждень права сміливо крокує Летичівською публічною бібліотекою !

В рамках  Всеукраїнського тижня   правових знань в Летичівській публічній бібліотеці проведено цикл різнопланових, пізнавальних,  діалогових та дискусійних правових заходів серед різних категорій та  жителів місцевої  громади .

8 грудня відбулась зустріч « Що таке безоплатна правова допомога, хто і як її може отримати? »   за участю бібліотекарів Летичівської селищної  ради та керівника Летичівського бюро надання безоплатної правової допомоги  Нелі Поплавської та головного спеціаліста Якуніна Артема. Під час зустрічі обговорювались питання: Що таке правова допомога? Види безоплатної правової допомоги. Які правові послуги можна отримати в бюро правової допомоги. Хто має право на безоплатну первину та вторинну правову допомогу. Чи має особа, отримуючи безоплатну правову допомогу, платити за це?

Наочна популяризація правових знань є дуже дієвою, доступною та простою для усвідомлення представлених документів, а  тому в читальній залі представлено постійно діючу  інформ – виставку «Безоплатна правова допомога» яка постійно оновлюється, та тематична виставка юридичної літератури, інформаційних буклетів під назвою: " Право. Мораль. Виховання".   


 

“ Ми майбутнє твоє Україно ”

“ Ми майбутнє твоє Україно ” під такою назвою  6 грудня в Летичівській публічній бібліотеці  відбулась

година патріотичного виховання для старших класів, присвячена Дню Збройних Сил  України.

Ведучі заходу – бібліотекарі Колесник Наталія та Бачинська Ольга розповіли про українську армію, шлях її утворення та формування. Днь Збройних Сил  України – свято чоловіків, юнаків які служили в армії, і тих хто про це тільки мріє. Багато юнаків пов’язують своє майбутнє з військом, тобто хочуть стати військовими. Українські юнаки повинні усвідомлювати, що проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста, де проходило дитинство чи юність.

Слов­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­а привітань з нагоди Дня Збройних Сил  України мали:  начальник відділу освіти, молоді, спорту та культури Летичівської  райдержадміністрації Коржик Світлана Анатоліївна , заступник голови Летичівської районної ради  Провозьон Василь Миколайович,  начальник відділу культури національностей та релігій Летичівської селищної ради Морозова Оксана Михайлівна, благочинний Летичівського районну Української православної церкви Київського Патріархату митрофорного протоієрея  отць Андрій. У своєму привітанні  військовий комісар Летичівського районного військового комісаріату, учасник бойових дій, майор Гулько Олег Миколайович  відзначив, що День Збройних Сил України Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Не дивлячись на виниклі економічні та деякі політичні труднощі, які випали на долю нової незалежної української держави з розпадом Радянського Союзу, діючому складу українських військових вдалося не лише зберегти високий професіоналізм, боєготовність і хороші армійські традиції, але і стати однією з найсучасніших і боєздатних армій в останні три роки під час російсько-української війни. Більше того на сьогоднішній день сили українських миротворців широко затребувані світовим співтовариством, що свідчить і про високі технічні можливості, і про довіру до професійної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України.
           На заході лунали патріотичні пісні у виконанні:учениці Дитячої музичної школи Пікало Анни «Розкажи про Україну», учениці НВК№1 ліцею Балинської  Валерії «Виростеш ти сину», вокальної групи «Гармонія» з НВК№1 ліцею «Заспіваймо пісню про Україну», учнів НВК№2 гімназії Воронюк Діани та Сапожнікової Даші, учениці НВК№2 гімназії Сапожнікової Даші «Солдатику мій», пісня «Прошу неба й землі»  у виконанні Вікторії Бачинської, учня Дитячої Музичної школи Горєчєва Якова « Танго», Учениці Дитячої музичної школи Бондарчук Вікторії «Дінь-дінь-дон», учнів 5 класу Летичівського НВК№3 «ЗОШ І –ІІІ СТУПЕНІВ ДНЗ», вірш «Військові сини України» декламував учень НВК№1 ліцею Іванишин Юрій.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблих в АТО.

У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності - почесний обов'язок кожного молодого громадянина. І ми віримо,що наші хлопці і юнаки з честю виконуватимуть свій обов'язок перед Батьківщиною, і що наше українське небо буде мирним і безхмарним!