Кармалюк


10 березня 2017 року –
230  років від дня народження У.Я. Кармалюка (1787-1835) – керівника боротьби селян Поділля проти кріпацтва у І половині ХІХ століття.  Народився в с.Головчинці Літинського повіту (нині с.Кармелюкове Жмеринського району Віницької області).

                           

 

                                   Хто тебе не знає?

                                   Твоя слава невмируща

                                   Крізь віки лунає!

                   Мріяв ти про сонце й весни

                  І людську свободу…

                  Непідкупний, щирий, чесний

                  Син свого народу!

                                     Смілий і безстрашний

                                     Лицарю свободи,

                                     Ти лишився назавжди

                                     В пам’яті народу!

                                                              Семеновський В.

                                      «Дума про Устима Кармалюка»

 

           

1787 року, коли селянські стріхи, ледь виглядаючи з кучугур снігу, тишу убогої хати Якима Кармалюка сколихнув плач новонародженої дитини. І того ж дня в метричній книзі с. Головчинці Літинського повіту, Подільської губернії  з’явився запис: «Месяца февраля, дня 27. Азм иерей Іоан Палей, параф Головченски храму миром святым помазах младенца Севастиана от родителей законовенчаных Якима Кармалюка и его жены Елены.

            Так розпочався життєвий шлях майбутнього захисника покріпачених селянських мас – Устима Кармалюка.

                                                                  

Найважливіші дати життя і діяльності Кармалюка.

            1787, лютого 27. Народження Кармалюка в селі Головченці Літинського повіту на Поділлі в родині кріпака.

1806-1811. Кармалюк – дворовий у поміщика Пігловського в селі Головчинцях.

1806, березень. Одруження Кармалюка.

1807. Народження у Кармалюка першого сина Івана, який потім (в 1834 році) помер у тюрмі, притягнений до суду в справі батька.

1811. Перший арешт Кармалюка в економії Пігловського. Втеча.

1812. Зловлення Кармалюка Пігловським і віддача в рекрути. Втеча Кармалюка з-під Кам’янець-Подільська.

1813, березня 24. Напад Кармалюка на багатого селянина Федора Шевчука в селі Дубовому.

1813, червня 30. Спалення Кармалюком гуральні поміщика Пігловського.

1814, весна. Зловлення Кармалюка в лісі та ув’язнення в кам’янецькій тюрмі.

1814, липень. Покарання Кармалюка шпіцрутенами «сквозь 500 человек один раз» та відправлення на військову службу в Крим.

1814, серпня 13. Втеча Кармалюка з-під варти по дорозі в Крим. (з-під села Панівців, біля Кам’янець-Подільська).

1814, листопад. Напад Кармалюка на шляхтича Сакульського з села Курилівців. Народження у Кармалюка другого сина – Остапа.

1814, кінець. 1817, початок. Напади Кармалюка на панські маєтки.

1817, січня 11. Зловлення Кармалюка вдруге і приведення його під вартою до міста Кам’янець-Подільська.

1818, жовтня 24. Заміна подільським військовим губернатором Бахметьєвим присуду до смертної кари 25-ма ударами батогом, тавруванням та засланням до Іркутської губернії на каторгу.

1818, жовтня 25. Таврування та покарання Кармалюка в місті Кам’янець-Подільську «кнутом 25 ударами с выставлением указных знаков».

1818, листопада 16. Заслання Кармалюка до Іркутська «для употребления в каторжные работы».

1818, кінець року. Втеча Кармалюка по дорозі на каторгу з Вятської губернії («ушел из путевой тюрьмы»).

1819, весна. Кармалюк на Поділлі, в селі Французівці Балтського повіту по дорозі до с. Головчинців. Переховування Кармалюка жінкою та односельцями.

1819. Напади Кармалюка, Хрона й Чорноморця на місцевих панів. Публікація Літинським нижнім земським судом прикмет Кармалюка.

Народження у Кармалюка третього сина.

1820, червень. Перебування Кармалюка в своїй сім’ї.

1821, лютий. Народження у Кармалюка ще одного сина.

1821, літо. Напад Кармалюка на економію поміщиці Поплінської.

1821, грудень. Перебування Кармалюка в своїй сім’ї.

1822, початок. Переховування Кармалюка у місцевих селян та в домах дрібної «загонової» шляхти. Спроби Кармалюка перейти до спокійного життя та переселитися з сім’єю в Чорноморські степи.

1822, березня 5. Напад загону Кармалюка на шляхтича Павла Опаловського з «присілка» Майдана Головчинецького.

1822, березня 11. Напад Кармалюка на шляхтича села Овсяників Леська Базилицького.

1822, березня 22. Схоплення Кармалюка в селі Галузинцях шляхетським загоном у кількості 70 чоловік, на чолі з шляхтичем Феліксом Станіславським.

Кармалюка, закованого в кайдани, під вартою 60 чоловік на чолі з шляхтичем Ястржемським відправленодо м. Літина.

1822, березня 23. Допит селян у Літинському нижньому земському суді в справі Кармалюка.

1822, березня 24. Кармалюк на допиті в Літинському нижньому земському суді називає себе прибраним ім’ям Василя Гавриленка.

1822, березня 27-28. Очна ставка Кармалюка з дружиною та синами в комісії Літинського земського суду.

1822, березня 28. Ствердження прикмет Кармалюка літинським повітовим лікарем.

1822, жовтень. Кармалюк у кам’янецькій фортеці. Захворювання Кармалюка в тюрмі. Арештанти обирають його своїм старостою.

1822,грудня 30. Засудження  Кармалюка Подільським головним судом до покарання 101-м ударом батога та заслання на довічну каторгу. Покарання дружини Кармалюка за переховування чоловіка 4-тижневим арештом та «50-тю ударами розог».

1823, березня 12. Невдала спроба Кармалюка та його товаришів організувати втечу з Кам’янецької фортеці.

1823, квітня 3. Затвердження подільським цивільним губернатором графом Грохольським вироку Подільського головного суду в справі Кармалюка.

1823, квітня 11. Виконання над Кармалюком вироку Подільського головного суду. На Кам’янецькому майдані «наказан 101-м ударом кнута, вновь вызжгли клеймо на лбу  и сослали в вечную каторгу на Сибирь».

1823, квітень. Виконання вироку Подільського головного суду над дружиною Кармалюка: «Наказана розгами на площади в городе Литине и четырехнедельным арестом».

1824, зима. Заслання Кармалюка на довічну каторгу в Сибір.

1825, лютий (початок). Кармалюк у Тобольську. Переведення його з Тобольська в Ялуторовськ.

1825, лютий (кінець). Втеча Кармалюка з Ялуторовської гуральні. Вловлення і переведення його на мідний завод коло Тобольська.

1825, березень. Втеча Кармалюка з Тобольська.

1826, травень. Кармалюк після втечі з Сибіру прибув до

 

 Києва, видаючи себе за чумака. Подорож на Поділля.

1826, осінь. Кармалюк на Поділлі.

1826, листопад. Кармалюк уникає засідки на нього поміщика Піонтковського. Напад на гановецьку корчму.

1826, листопад. Напад на комаровецького поміщика Станіславського.

1826, листопад 25. Напад Кармалюка в с. Комаровцях на щляхтича Петра Островського.

1826, початок грудня. Наказ подільського цивільного губернатора графа Грохольського місцевим урядовцям про організацію шляхетських загонів для зловлення Кармалюка.

1826, грудень – перша половина. Розпорядження Літинського нижнього земського суду економіям про вжиття заходів для зловлення Кармалюка та його спільників.

1827, січень. Звернення подільського губернатора до місцевих органів влади Бесарабії про вжиття заходів для виловлення співучасників Кармалюка.

1827, березень. Наказ генерала 2-ої армії Байкова військовим частинам, розташованим у Літинському, Летичівському й Могилівському повітах, про допомогу війська місцевій владі і шляхті у зловленні повстанців із загонів Кармалюка.

1827, весна. Кармалюк у Летичівському повіті. Напади на корчмарів в селах Гуті та Гришках.

1827, червня 16. Розпорядження подільського губернатора органам місцевої влади про посилення облав на співучасників Кармалюка. Публікація прикмет Кармалюка.

1827, червня 17. Зловлення Кармалюка поміщиком Янчевським в селі Кальна-Деражня через зраду шляхтича Ольшевського.

1827, червня 18. Янчевський не довіряє селянам охорону Кармалюка. Військова команда в кількості 50-ти солдатів доставляє закутого в кайдани Кармалюка в місто Летичів.

1827, червня 20-25. Очна ставка Кармалюка з свідками.

1827, червня 25. Свідчення селян с. Кальної-Деражні в Літинському нижньому земському суді про заклик Кармалюка до селян в’язати поміщиків.

1827, липень. Кармалюк у Летичівській тюрмі.

1827, початок грудня. Переведення Кармалюка з Летичівської тюрми до Літинської та продовження слідства над ним.

1827, грудень 8-11. Спроба Кармалюка втекти з тюрми. Бунт у тюрмі, очолений Кармалюком.

1827, 12. Тюремна влада, боючись Кармалюка, прикувала його «на цепи к столбу в камере».

1827, грудень. Подільський губернатор наказує Летичівському земському суду дати подробиці про зловлення Кармалюка та стежити за спільниками його.

1828, березень. Присуд подільського головного суду покарати Кармалюка 101-м ударом батога та заслання у каторгу на Сибір.

1828, травня 12. Надіслання до Тобольська «бумага» з даними про Кармалюка.

1829, початок січня. Прибуття Кармалюка до Сибіру.

1829, січня 29. Відправлення Кармалюка на роботу до Боравлянського заводу (біля Тобольська).

1829, травня 26. Втеча Кармалюка з каторги з Боравлянської гуральні.

1829, з 26 травня до кінця року. Кармалюк у третій раз тікає з Сибіру і повертається на Україну. Маршрут його: Камишлов, Катеринбург, Кунгур, Омнок-Пермської губернії, Казань, Чебоксари, Васильсурськ, Нижній- Новгород, Горбатов, Гороховець, Вязники, Ковров, Владимир, Богородськ, Покровськ, Москва, Калуга, Козельськ; Орловської губернії – Болхов, Орел, кроми, Дмитровськ, Севськ; Глухів, Кролевець, Борзна, Ніжин – Чернігівської губернії.

1830, січня 1. Затримання Кармалюка в Ніжині «за неимением письменного вида», та відправлення до Катеринослава.

1830, 1-ша половина січня (приблизно). Покарання Кармалюка за рішенням військової комісії при Катеринославському ордонансгаузі 100-ма палицями.

1830, березень (приблизно). Заслання Кармалюка до Новгородської губернії, Медведівської волості, на службі в Архангелгородському піхотному полку.

1830, липень 21. Прибуття та залічення Кармалюка до

9-ої роти Архангелгородського піхотного полку.

1830, серпня 14. Втеча Кармалюка з Архангелгородського полку. Подорож до Новгородської губернії, звідти до Псковської губернії, далі в Вітебськ, Могилів, Рогачов, Райгородок, Янишпольську Слобідку (Літинського повіту), потім в село Нова Синява.

1830, кінець листопада – початок грудня. Кармалюк знову на Поділлі. Напади Кармалюка на шляхту та поміщиків.

1830, грудня 9. Арешт Кармалюка шляхтичем с. Нової Синяви економом Секлецьким та ув’язнення його в літинській тюрмі. Допит Кармалюка, з якого з’ясовується, який величезний шлях зробив він під час однієї лише третьої втечі з Сибіру.

1831, грудня 3. Вирок Літинського повітового суду про покарання Кармалюка 101-м ударом батога та заслання на каторжні роботи.

1832, січень-квітень. Перебування Кармалюка в Літинській тюрмі протягом 4-х місяців.

1832, квітень. Втеча Кармалюка з Літинської тюрми.

1832, травень-грудень. Перебування Кармалюка у череменецьких та багриновецьких лісах. Організація ним селянських загонів. Напади на багриновецьку та інші корчми.

1833, початок січня. Відвідання Кармалюком сім’ї в селі Головчинцях.

1833, літо. Перебування Кармалюка в літинському та летичівському лісах.

1833, жовтня 22. Напад Кармалюка на більчанську корчму.

1833, листопада 1. Напад Кармалюка в галузинській корчмі «Вигода» на підполковника Гілярія Дембицького.

1833, листопада 6. Допит свідків у справі нападу Кармалюка на підполковника Дембицького.

1833, кінець листопада – до кінця 1839 року. Діяльність спеціальної комісії «Галузинецької» на чолі з чиновником особливих доручень Візерським для боротьби з загонами Кармалюка.

1833, грудень 6. Таємне побачення Кармалюка з своєю сім’єю.

1833, грудня 29. Допит жінки Кармалюка.

1834, січень-червень. Перебування Кармалюка в селах Радовці та Коричинцях-Шляхових.

1834, серпня 13. Напад Кармалюка на маєток поміщиці Поплінської в селі Красносіолка.

1834, серпня 25. Смерть в тюрмі старшого сина Кармалюка – Івана.

1835, серпня 18. Галузинецька комісія натрапила на слід Кармалюка в селі Радовці.

1835, жовтня 8. Перебування Кармалюка з товаришами у Оляни Процикової (Прокопчук) в с. Коричинцях-Шляхових. Готування до нападу на поміщика Волянського.

1835, жовтня 10. Вбивство Кармалюка поміщиком Рудковським з засідки «в ніч з 9-го на 10-те».

1835, жовтня 11. Огляд летичівським повітовим лікарем Дроздовим тіла вбитого Кармалюка. Допит свідків та дозвіл місцевої влади на поховання Кармалюка.

1835, жовтня 12. Поховання Кармалюка в місті Летичеві за огорожею міського кладовища.

Кармалюк і Летичів

Свого часу легендарний Кармель вздовж і впоперек сходив рідну землю - Поділля. Його довголітні бойові мандри досить часто чергувалися з етапними перегонами, з мордуваннями та в’язницями. Такі ж шляхи славнозвісного  месника і на території теперішнього Летичівського району.

Село чи хутір, ліс чи гай, печера чи балка – всюди він бував. Щедра отча земля його оберігала, давала притулок і пораду, силу й віру. Двічі доводилося бути йому в Летичеві: 18 червня 1827 року сюди доставили Кармалюка з Кальної-Деражні, закутого у кайдани під охороною 5-ти солдатів. Тут, у тюрмі (на місці сучасного Будинку культури) він просидів 6 місяців.

10 жовтня 1835 року в селі Кориченці Шляхові, нині Деражнянського району, яке тоді входило до обширного Летичівського повіту, Устим  був зрадницьки убитий поміщиком Рутковським. І після цього вдруге і востаннє потрапив народний месник до Летичева. Його тіло під охороною виставили на площі біля тодішньої жандармерії (тепер місце, де знаходиться приміщення військкомату). Сюди приганяли людей із далеких сіл, мовляв, дивіться не на вже вашого захисника й оборонця. А потім пізньої ночі, жандарми потай закопали тіло Кармалюка в рові за міським кладовищем.

«Известный разбойник Кармалюк… погребен в гор. Летичеве вне кладбища без христианского обряда. Рудковский за убийство Кармалюка, был лично вызван ко двору императора Николая Павловича, где имел личное свидание с императором и всемилостивейше награжден золотым перстнем с императорской короной». (ж. Україна, 1928 р. - С.58).

 

 

Спить у Летичеві вічним сном легендарний Устим Кармалюк – мученик, страдник за долю і волю поневоленого рідного краю, таврований розпеченим залізом, катований шпіцрутенами, закований у кайдани, але не переможений.

Місце його вічного спочинку нині впорядковане. У 1966 році було покладено надмогильну плиту.

Протягом 70-80-х років проведено повну реконструкцію могили, й споруджено ідейно-символічний надмогильний пам’ятник (скульптор О. Корнєв з Хмельницького).

Сюди ніколи не заростає народна стежка. Приходять поклонитися Устиму здалека і зблизька.

Своєрідним символом Летичева став бронзовий пам’ятник борцю за волю народу, який стоїть босоніж посеред нашого рідного міста на кам’яній брилі. Могутні руки його в титанічному зусиллі рвуть іржавий ланцюг – зриме, переконливе втілення сили й волелюбності нашого народу.

Єдиний портрет, з описом зовнішності Устима Кармалюка залишився нам у спадок.За переказом, старожилів у Війтівцях (Грушківцях) кріпосний художник пана Моркова В. Тропінін намалював портрет Устима Кармалюка.

 

Бібліографічний список літератури

І. Біографія Устима Кармалюка

1.      Устим Кармалюк: Збірник документів /Упоряд.      Є. Черкаська, І. Єрофєєв.- К.: Укрполітвидав,1948.- 344 с.

2.      Дроздов М. Родословная Кармеля / М. Дроздов// Правда Украины. - 1974.- 3 апр.

3.      Іов І. Устим Кармалюк: що розповів метричний запис /І.Іов// Колг. правда. - 1987.- 30 трав.

4.      Доле, доле… [дати життя і діяльності Устима Кармалюка] // Корчагінець. - 1990.- 21 жовт.

5.      Вовкодав В. Родовід [У.Я. Кармалюка] / В. Вовкодав//  Корчагінець. - 1990.- 21 жовт.

6.      Вовкодав В. Устимів родовід /В.Вовкодав// Корчагінець .- 1991.- 11 лют.

7.      Вовкодав В. Місце вічного сну / В. Вовкодав// Летичів.газ. - 2007.- 3 берез.

8.      Кармалюк (Кармелюк) Устим Якимович// УРЕ. Вид. 2-ге Т.5. К., 1980. - С. 39.

9.      Кармелюк Устим Якимович// Єнциклопедія Українознавства. Т. 3. - Львів, 1994. - С. 960-961.

10.   Лавров П. Кармалюк (Кармелюк) Устим Якимович// Рад. енциклопедія історії України. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1970. - Т. 2. - С. 313-314.

11.   Канівець В.В. Славний лицар Устим Кармалюк: Біогр. повість /В.В. Канівець. - К.: Молодь, 1969. - 216 с. - (сер. біогр. творів «Життя славетних». Вип. 10).

 

ІІ. Образ Кармалюка в художній літературі

1.      Вовчок М. Кармалюк: Казка// М. Вовчок Твори: В 3 Т. Т.2. - К., 1973. - С. 380-407.

2.      Вовчок М. Кармелюк:Повість/ М. Вовчок. - К., 1975. - С. 380.

3.      Гжицький В. Опришки; Камалюк: Іст. романи /В.Гжицький. - Львів: Каменяр, 1971. - 463 с.

4.      Гижа О. Облога Кармалюка: Іст. роман /О.Гижа. - К.: Укр. письменник, 1993. - 445 с.

5.      Канівець В. Славний лицар: Устим Кармалюк / В. Канівець. - К.: Молодь, 1969. - 211 с.

6.      Кучер В. Устина Кармалюк: Роман /В.Кучер. - М.: Худож. л-ра, 1983. - 479 с.

7.      Кучер В. Устим Кармалюк: Роман / В. Кучер. - Випр. і доп. вид. К.: Веселка, 1978. - 480 с.

8.      Маліш П. Печаль месника: Іст. повість у новелах, легендах / П. Маліш. - Хмельницький, 1996. - 146 с.

9.      Малишко А.С. Кармалюк: Поема // Твори: У 10 Т. - К.:1974. - Т. 7. - С. 23-56.

10.   Старицький М.П. Кармалюк: Іст. роман /М.П.Старицький. - К.: Дніпро, 1971. - 708 с.

11.  Тарновський М. Зовуть мене розбійником:Історичний роман/ М. Тарновський// Жовтень. - 1989. - №12. - С. 18-71.

ІІІ. Поезія

1.      Котляр А.Г. Пам’яті Кармалюка: [Вірш] / А.Г. Котляр// Лети- чів. газ. - 2008. - 7 берез.

2.      Лагунов І. Серце Кармалюка: Драматична поема /І. Лагунов// Летичів. газ. - 1997. - 10 груд.

3.      Близнець В. Кармалюк: Лібрето /  В. Близнець// Київ.- 1996. - №3-4. - С. 141.

4.      Олійник В. Людина з легенди: [Вірш] / В. Олійник// Прапор Жовтня. - 1987. - 14 берез.

5.      Каменюк М. Дві балади про повернення Кармалюка /М.Каменюк// Корчагінець. - 1987. - 14 берез.

6.      СеменовськийВ. Слово про Устима:[Вірш]/В. Семеновсь- кий// Рад. Поділля. - 1987. - 10 берез.

7.      Федунець М. Кармалюкова гора: [Вірш] / М. Федунець// Рад. Поділля. - 1984. - 28 жовт.

8.      Вірич Г. Кармалюк: [Вірш] /Г. Вірич// Прапор Жовтня. - 1982. - 24 лип.

9.      Семеновський В. Встав Кармель на п’єдесталі: [Вірш] /

В. Семеновський// Прапор Жовтня. - 1974. - 18 верес.

ІV. Драматургія

1.     Зарудний М. За Сибіром сонце сходить: Драма на 2 дії /

М. Зарудний// Вітчизна. - 1980. - №11. - С. 16-48.

2.     Васильченко С. Кармалюк: П’єса в одну дію//С.Васильченко Твори в 3 т. Т. 3. - К., 1974. - С. 225-247.

3.     Васильченко С. Кармалюк: П’єса на три дії //Васильченко С. Твори в 3 т. Т. 3. - К., 1974. - С. 182-224.

 

4.     Суходольський В. Устим Кармалюк: Драма на п’ять дій / 

В. Суходольський. - К.: Держполітвидав, 1957. - 121 с.

 

V. Легенди про подільського месника

1.      Маліш П. І нарекли Устимом: Легенди /П. Маліш. - Хмельницький, 1993. - 15 с.

2.      Останній гайдамака: Легенди, перекази, пісні, прислів’я та приказки про Устима Кармалюка /Записи В.П. Вовкодава/ Упорядкування, загальна редакція і передмова А.М. Подолинного. - Вінниця: Континент-Прим, 2001. - 160 с., іл..

3.      Кармалюкове крісло:[Легенди]//Рад.Поділля. - 1968. - 24 квіт.

4.      Якубовський В. Устимова верба: [Легенди нашого краю]/

В. Якубовський // Рад. Поділля. - 1975. - 16 берез.

5.      Із легенд про Кармалюка [Тернова хустка. Устимові торги] //

      Колг. правда. - 1987. - 27 черв.

6.      Маліш П. У Кам’янецькій фортеці: Новела-легенда/ Про У.Кармалюка// Корчагінець. - 1990. - 21 жовт.

7.      Подарунок від Кармалюка: [Легенди рідного краю] //Поділ. вісті. - 2002. - 15 жовт.

 

 

VI. Статті про Устима Кармалюка в періодичних виданнях

1.      Легендарний Устим Кармалюк у статтях і рецензіях Володимира Вовкодава// За Україну! За її  волю/ авт.- упоряд. Борис Володимирів. - Хмельницький: Вид-во Сергія Пантюка, 2010. - С. 47-68.

2.      Живе тут дух незламного Кармеля [В.С. Волоському Деражнян. р-ну] // Поділ. кур’єр. - 2010. - С. 15.

3.      Боровець Л. Привиди наречених, дзвони з-під землі та Кармалюкові камені… / Л. Боровець, І. Олійник, Т. Захар-чук// Є! Поділля. – 30 верес. – С. 6.

4.      Устим Кармалюк//Наука і суспільство.-2010.- №1-2.-С. 27-28.

5.      Устима Кармалюка вбили срібним ґудзиком (тіло ватажка поховали в Летичеві за цвинтарною огорожею, без відспівування)// Країна. – 2010. - №39 (42). – С. 17. – (Дати).

6.      Тішкова М. «Маю жінку, маю діти, однак їх не бачу…»: [До 175-річчя з дня загибелі У.Я. Кармалюка]/М.Тішкова// Сільські вісті. – 2010. – 28 жовт. – (Імена в історії).

7.      Грищук Б. Іржаві цвяхи в дивані: [Устим Кармалюк міг стати просто розбійником, а став національним героєм] /Б. Гри-щук// Поділ. вісті. - 2006. - 19 квіт.

8.      Бурбан В. «Ви на мене Кармалюку, всю надію майте…»: [До 220-річчя від дня народження Устима Кармалюка] / В. Бур-бан// Культура і життя. - 2007. - 11 квіт. - С. 3.

9.      Добрянський М. Оборонець поневолених: [До 220-ї річниці від дня народження Устима Кармалюка] /М. Добрянський// Поділ. вісті. - 2007. - 13 берез.

10.  Вовкодав В. Місце вічного сну: [До 220-річчя від дня народження Устима Кармалюка] /В. Вовкодав// Летичів газ. - 2007. - 3 берез.

11.  Мартинець С. Україні бракує Кармалюка: [Про Устима Кар-малюка і с. Кармалюкове, що на Вінниччині]/ С. Мартинець// Провінція. - 2006. - 8 черв.

12.  Єсюнін С. Устим Кармелюк: міфи та реалії [Кармелюк чи Кармалюк] /С. Єсюнін// Провінція. - 2006. - 8 трав.

13.   Кізка В. Кому тепер потрібен Кармалюк?: [Про бесіду кореспондента з Вінниччини з В. Борисовим] / В. Кізка// Провінція. - 2006. - 2 берез.

14.   Будник Л. Живе у народному серці… [Заходи Летичівської ЦРБ до 170-ї річниці з дня загибелі У. Кармалюка] /Л. Буд-ник// Провінція. - 2005. - 27 жовт.

15.   Вознюк В. До останнього подиху зостався борцем за справедливість: [До 170-ї річниці з дня загибелі Устима Кармалюка] / В. Вознюк// Летичів. газ. - 2005. - 8 жовт.

16.  Вовкодав В. Заповіт любові до України: [Минуло 217 років від дня народження Устима Кармалюка] /В.Вовкодав//           Поділ. вісті. - 2004. - 2 берез.

17.  Вовкодав В. Караючий меч поневолених: [До 215-ї річчя від дня народження Устима Кармалюка] /В.Вовкодав// Поділ. вісті. - 2002. - 7 берез.

18.  Тарасюк В. До землі рідної він серцем прикипів: [До 215-річчя від дня народження Устима Кармалюка] /В. Тарасюк// Справедливість. - 2001. - №33-36.

19.  Назаренко Є. Гнів і пісня України: Що ми знаємо про Великого Подолянина (Устим Кармалюка)//Справедливість.-  2001. - 23, 24 верес.

20.  Мацько В. То хто ж він, Кармалюк?/В.Мацько.- 2001.- 4 трав.

21.  Грищук Б. Дума про Устима: [До 213-ї річниці від дня народження Устима Кармалюка] /Б. Грищук// Поділ. вісті. - 2000. - 24 лют.

22.   Бурген Ю. Кого захищав український Робін Гуд [Устим Кармалюк] /Ю. Бурген// Летичів. газ. - 1999. - 9 верес.

23.   Слободянюк Т. Якби Кармель забалакав /    Т. Слободянюк// Поділ. вісті. - 1998. - 13 жовт.

24.   Кизка В. Неубитый Кармалюк: [Кто он?]/ В. Кизка//  Незави-симость. - 1986. - 20 декаб.

25.   Івасюк М. Устим Кармалюк: [ До 110-ї річниці від дня загибелі] /М. Івасюк// Летичів. газ. - 1995. - 25 жовт.

26.  Пам’яті Устима Кармалюка: [Тематичний вечір до 160-ї

     річниці від дня загибелі] //Летичів. газ. - 1995. - 1 листоп.

27.   Дячок В. Устим Кармалюк в документальних джерелах // Культура Поділля: історія і сучасність. - Хмельницький,

 1993. - С. 249.

28.   Безручко І. Скарби з-над Дністра: [10 жовтня – 158 років з дня вбивства Устима Кармалюка]/ І. Безручко// Поділ. вісті. - 1993. - 9 жовт.

29.  Ім’я навіки овіяне славою [Устим Кармалюк] //Подільської землі сини. - Хмельницький, 1993. - С. 52-54.

30.  Скуратівський В. Друга зустріч з Кармалюком / В. Скуратів-ський// Ранок. - 1989. - №2. - С. 32-33.

31.  Вовкодав В. Кармалюк і Летичів / В. Вовкодав// Колг. прав-да. - 1989. - 2 верес.

32.  Денисенко А. Навіки овіяний славою: [175 років тому почався антикріпосницький рух під проводом У.Кармалюка]/ А. Денисенко// Колг. правда. - 1988. - 2 лип.

33.  Дума про Кармалюка //Колг. правда. - 1988. -7 черв.

34.  Теленчі О. «Ви на мене Кармалюка всю надію майте»: [До 200-річчя від дня народження Устима Кармалюка] / О. Те-ленчі // Людина і світ. - 1987. - №3. - С. 184-188.

35.  Тищенко В. Народом оспіваний: [200 років від дня народження Устима Кармалюка] /В.Тищенко// Рад.Поділля. - 1987. - 10 берез.

36.   Крохмалюк В. У піснях і легендах: [До 200-річчя від дня народження Устима Кармалюка]/ В.Крохмалюк// Рад. По-ділля. - 1987. -10 берез.

37.   Гулей І. Не згасне в пам’яті народній: [До 200-річчя від дня народження Устима Кармалюка] / І. Гулей// Рад. освіта. - 1987. - 10 берез.

38.   Овіяний славою: [Про святкування 200-річчя від дня народження У.Я. Кармалюка] //Колг. правда. -1987. -12 берез.

39.   Сис Т. Сподвижники народного месника: [До 200-річчя від дня народження Устима Кармалюка] / Т. Сис// Рад. Поділля. - 1987. - 4 берез.

40.   Надольна Л. Борець проти кривди людської: [До 200-річчя від дня народження Устима Кармалюка] /Л. Надольна// Колг. правда. - 1987. - 24 лют.

41.   Вовкодав В., Тищенко В.Кармалюковими стежками/

В. Вовкодав, В. Тищенко// Пам’ятники України.- 1987. -№3. - С. 57.

42.   Пам’ятник Устиму Кармалюку в Летичеві [Фото] //Людина і світ. - 1987. - №3. - С. 1.

43.   Шудря М. За Сибіром сонце сходить: [про Устима Кармалюка] /М. Шудря// Україна. - 1986. - №36. - С. 24.

44.   Філіпчук П. Славному Лицареві: [Устим Кармалюк] /

П. Філіпчук// Рад. Поділля. - 1986. - 17 верес.

45.   Вовкодав В. Пам’ятки меча караючого: [До 150-річчя з дня загибелі Устима Кармалюка] /  В. Вовкодав// Соц. культура. - 1985. - №11. - С. 21-22.

46.   Цирульник П. Овіяний славою: [До 150-річчя з дня загибелі Устима Кармалюка] / П. Цирульник// Колг. правда. - 1985. - 22 жовт.

47.   Грищук Б. Дума про Устима: [До 150-річчя з дня загибелі Устима Кармалюка] /Б.Грищук//Рад.Поділля. -1985. -22 жовт.

48.   Вовкодав В. Устимові зелені пам’ятки / В. Вовкодав// Колг. правда. – 1984 .- 21 січ.

49.   Тищенко В. Народом оспіваний: [До 190-річчя з дня народження Устима Кармалюка] /В.Тищенко// Корчагінець. - 1977. - 10 берез.

50.   Павлюк В. Легендарному Кармалюку / В. Плавюк// Рад. Поділля. - 1975. - 25 жовт.

51.   Гуменюк С. Легендами овіяний: [Устим Кармалюк] /С.Гуме-нюк// Рад. Поділля. - 1975. - 11 жовт.

52.   Гуменний М. Кармалюкові скелі / М. Гуменний// Рад. Поділля. - 1975. - 24 серп.

53.   Аркашин М. Славному сину народу: [Про відкриття пам’ятника У. Кармалюку в Летичеві] / М. Аркашин// Колг. правда. - 1974. - 23 лип.

54.   Джобулда П. Доля пам’ятника Кармалюка / П. Джобулда//

       Рад. Поділля. - 1973. - 23 верес.

55.  Снігер В., Данилюк І. І вийде Кармалюк на гору: [Пам’ятник Кармалюку] /В. Снігер,І. Данилюк// Рад. Поділля. - 1973. –

28 лют.

56.   Козлова Н. Його ім’я оспіване в піснях / Н. Козлова// Рад. Поділля. - 1970. - 16 серп.

57.   Гуменюк С. Великий народний месник: [До 125-річчя з дня загибелі Устима Кармалюка] / С. Гуменюк// Рад. Поділля. - 1960. - 11 жовт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали підготувала: Борисов В.В.

Відповідальна за випуск: Дмухівська О.І.

 

Комп’ютерний набір: Кошелюк А.В.

Write a comment

Comments: 0